Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гулять в саду

  • 1 гулять по саду

    Diccionario universal ruso-español > гулять по саду

  • 2 гулять

    1. несов.
    совершать прогулку
    йөрөү
    2. несов. разг.
    иметь выходной
    буш тороу, ял итеү
    3. несов. прост.
    күңел асыу, типтереү, әйттереү
    4. несов. с кем; прост.
    йөрөү, йөрөшөү
    ир-ат менән ҡатын-ҡыҙға ҡарата

    Русско-башкирский словарь > гулять

  • 3 гулять

    несов.
    1. гардиш (сайр) кардан, сайру гашг кардан; гулять в саду сайри боғ кардан // перен. поэт. вазидан, сайр кардан (мас. дар бораи бод, офтоб ва г.)
    2. разг. кор накардан, истироҳат кардан, дам гирнфтан; он сегодня гуля ет вай имрӯз кор намекунад // (о земле) партав (холӣ) будан (оид ба замин)
    3. разг. майнӯшӣ (кайфу сафо, айщу ишрат) кардан, хурсандӣ кардан; гуля ть на свадьбе дар тӯй хурсандӣ кардан
    4. с кем прост. ишқварзӣ кардан // (распутничать) бадахлоқӣ (фосиқй) кардан <> гулять по рукам даст ба даст гаштан; книга -ет по рукам китоб даст ба даст мегардад

    Русско-таджикский словарь > гулять

  • 4 гулять

    spazierengehen, bummeln; promenieren; umgehen (по Д in D); F frei haben; P feiern, sich vergnügen; zechen; gehen (mit jemandem); fremdgehen, sich herumtreiben
    * * *
    гуля́ть spazieren gehen, bummeln; promenieren; umgehen (по Д in D); fam frei haben; pop feiern, sich vergnügen; zechen; gehen (mit jemandem); fremdgehen, sich herumtreiben
    * * *
    гуля́|ть
    <-ю, -ешь> нсв, погуля́ть св
    нпрх spazieren gehen; перен разг (не рабо́тать) frei haben; (кути́ть, весели́ться) bummeln, feiern
    гуля́ть в саду́ im Garten spazieren gehen
    * * *
    v
    1) gener. durchschwärmen (без перерыва какое-л. время), herumschwärmen, schwofen, schwärmen, sich ergeh, sich ergehe, spazieren, spazierengeh, spazierengehe, strawanzen, wandern, spazierengehen, gässeln (с возлюбленной)
    2) colloq. Party machen, buhlen, bummeln, herumtreiben (ñ êåì-ë.; sich), schlampampen, schwiemeln
    3) jocul. lustwandeln
    4) Austrian. drah, drahe

    Универсальный русско-немецкий словарь > гулять

  • 5 по

    πρόθ.
    I.
    με δοτ., αιτ. κ. προθτ. πτώση είναι άτονη με εξαίρεση μόνο όταν ο τόνος ανεβαίνει από το ουσιαστικό στην πρόθεση π.χ. по лесу, по носу, по полю, по уши.
    1. (με δοτ.)• σημαίνει κίνηση στην επιφάνεια ή κατά μήκος του αντικειμένου, έκτασης, θέσης• επί, πάνω, στον, στη, στο κ.τ.τ.• гладить по голове χαϊδεύω στο κεφάλι•

    гулять по улицам κάνω περίπατο στους δρόμους•

    ударить по столу кулаком χτυπώ τη γροθιά στο τραπέζι•

    по краям дороги στις άκρες του δρόμου.

    || εναντίον, κατά•

    стрельба гитлеровцев по безоружным людям πυροβολισμοί των χιτλερικών κατά των άοπλων ανθρώπων.

    || μέσα, εντός, στο, στον, στην κ.τ.τ.• ходить по комнате κάνω βόλτες στο δωμάτιο•

    гулять по саду κάνω περίπατο στον κήπο.

    || (επανάλειψη ενέργειας)• στον, στην κ.τ.τ.• бегать по знакомым γυρίζω (συχνάζω) στους γνωστούς•

    ходить по театрам συχνάζω στα θέατρα.

    2. (για διεύθυνση)• κατά•

    идти по ветру πηγαίνω κατά τη φορά του ανέμου (όπως φυσά ο άνεμος)•

    идти по течению πηγαίνω κατά τον ρουν, όπως πάει το ρεύμα.

    || επί, σύμφωνα• με•

    идти по следам зверя πηγαίνω στα ίχνη του άγριου ζώου ή με τον τορό αυτού.

    3. κατά, σύμφωνα με•

    уехать по совету врача φεύγω κατά τη συμβουλή του γιατρού•

    по образцу κατά το παράδειγμα•

    по силам κατά τις δυνάμεις•

    уволиться по собственному желанию απολύομαι κατά θέληση μου ή με αίτηση μου•

    разложить по сортам ταξινομώ κατά είδη•

    по моде κατά τη μόδα•

    по правилу σύμφωνα με τον κανόνα.

    || με, απο, εκ, εξ•

    он женился по любви αυτός παντρεύτηκε με αγάπη.

    || απο, εκ•

    судить по внешности κρίνω από την εξωτερική εμφάνιση•

    знаю по книгам, по газетам γνωρίζω από τα βιβλία, τις εφημερίδες.

    || κατά, ως προς•

    добрый по характеру καλός κατά τον χαρακτήρα•

    учитель по профессию δάσκαλος (κατά) το επάγγελμα.

    || (για σχέσεις) κατά, απο, εκ•

    брат по матери ομομήτριος αδερφός•

    брат по отцу ομοπάτριος αδερφός•

    родственники по матери συγγενείς από τη μητέρα.

    4. με, απο, διά•

    отправить по почте στέλλω με το ταχυδρομείο (ταχυδρομικώς)•

    говорить по телефону μιλώ από το τηλέφωνο•

    передать по радио μεταδίνω από το ράδιο•

    ориентироваться по компасу προσανατολίχομαι με την πυξίδα.

    5. ένεκα, λόγω, εξ αιτίας, απο•

    по недосмотру από απροσεξία•

    отсуствовать по болезни απουσιάζω λόγω ασθένειας•

    ошибаться по рассеянности κάνω λάθος από αφηρεμάδα•

    по привычке από συνήθεια.

    6. για, δια, προς, με σκοπό•

    отряд по борьбе с бандитами απόσπασμα για τον αγώνα κατά των ληστών.

    || επί, στον, στην κ.τ.τ.• чемпион по классической борьбе πρωταθλητής της ελεύθερης (ελληνορωμαϊκής) πάλης. || (για τομέα σφαίρα έκτασης)• στον, στην κλπ., του, της κλπ.• приказ по полку διαταγή του συντάγματος•

    по фабрикам и заводам στις φάμπρικες και στα εργοστάσια.

    7. (με ουσ. στον πλθ.)• κατά• κάθε•

    гулять по утрам κάνω περίπατο κάθε πρωί ή το πρωί•

    по праздникам (κατά) τις γιορτές•

    заниматься по ночам ασχολούμαι τα βράδυα•

    цыплят по осени считают παρμ. τα πουλάκια το Φθινόπωρο τα μετράνε (στο τέλος ξυρίζουν το γαμπρό)•

    приеду по весне θα έρθω κατά την Άνοιξη•

    по десятому году στο δέκατο χρόνο.

    8. από•

    по стаканчику από ένα ποτηράκι•

    по рублю за штуку από ένα ρούβλι το κομμάτι•

    по одному από ένα (στον καθένα)•

    по разу από μια φορά (ο καθένας).

    || για•

    тоска по Родине νοσταλγία για την πατρίδα•

    тосковать по детям νοσταλγώ τα παιδιά.

    II.
    με αιτ.
    1. ως, έως, μέχρι•

    по колено ως το γόνα•

    войти в воду по пояс μπαίνω στο νερό μέχρι τη μέση•

    сыт по горло χορτάτος ως το λαιμό.

    || ως και, μέχρι και•

    прочитать с первой по четвртую главу διαβάζω από το πρώτο μέχρι το πέμπτο κεφάλαιο•

    с детских лет по день его смерти από τα παιδικά χρόνια ως τη μέρα του θανάτου του•

    по сей день μέχρι αυτή τη μέρα•

    по сегодня ως τα σήμερα.

    2. (για τόπο, χώρο, θέση κ.τ.τ.)• απο, στον, στην κ.τ.τ. сидеть по другую сторону стола κάθομαι από το άλλο μέρος του τραπεζιού•

    по левую руку από το αριστερό χέρι.

    3. για•

    ходить по грибы πηγαίνω για μανιτάρια•

    сходить по воду πηγαίνω για νερό.

    III.
    με προθετική•
    1. μετά, ύστερα, έπειτα από•

    с полгода по смерти отца μισό χρόνο μετά το θάνατο του πατέρα.

    2. για•

    скучать по отце νοσταλγώ τον πατέρα.

    3. κατά, σύμφωνα προς• (για επιθυμία, συνήθεια κ.τ.τ.)• по них κατ αυτούς.
    εκφρ.
    по мне – κατ εμένα (κατά τη γνώμη μου, κατά την άποψή μου)•
    по дороге – στο δρόμο, καθ' οδόν.

    Большой русско-греческий словарь > по

  • 6 по

    предлог, употр. с разными падежами
    1. при указании на место действия тǎрǎх, çинче; -ра (-ре); -па (-пе); гулять по саду садра уçǎлса çÿре; идти по дороге çулпа пыр
    2. при указании на вид деятельности енĕпе, тĕлĕшпе; -па (-пе); проводить занятия по музыке кĕвĕ-юрǎ занятийĕсем ирттер
    3. при указании на средство действия тǎрǎх; -па (-пе); передавать по радио радиопа пар
    4. при указании на количество распределяемых предметов -шар (-шер); выдать по тысяче рублей пĕрер пин тенкĕ алла пар, пĕр пиншер тенкĕ укçа пар
    5. при указании на время действия -сан (-сен); -чен; -серен; по вечерам каçсерен; по десятое июня çĕртме уйǎхĕн вуннǎмĕшĕччен; по возвращении домой киле таврансан ♦ дел по горло ĕç мǎй таран; по весне çуркунне; это не по мне ку мана юрамасть; стало не по себе лайǎх мар пулса кайрĕ, кǎмǎл пǎсǎлчĕ

    Русско-чувашский словарь > по

  • 7 по

    1. предлог
    с дат. п.
    при обозначении предмета, места, на поверхности которого происходит или на которое направлено действие
    -дан/-дән, -ға/-гә, буйлап

    идти по улице — урамдан барыу, урам буйлап барыу

    2. предлог
    с дат. п. с сущ. во мн. ч.
    при указании на ряд однородных предметов, лиц, отрезков времени и т.п., с которыми связано одно и то же действие
    -ға/-гә
    3. предлог
    с дат. п.
    со словами скучать, тосковать, тоска; соответствует предлогу о
    -ды/-де һағыныу (юҡһыныу)
    4. предлог
    с дат. п.
    при указании количества кого-чего-л.
    -ар/-әр
    5. предлог
    с дат. п.
    при указании на одно лицо, предмет, которые в результате действия приходятся на кого-что-л. каждое
    -лап/-ләп
    6. предлог
    с вин. п.
    при указании предела, границы действия
    тиклем, ҡәҙәр, -дан/-дән, ала
    7. предлог
    с вин. п.
    при указании количества кого-чего-л., которое приходится кому-чему-л. каждому
    -арлап/-әрләп, -шарлап
    8. предлог
    с предл. п.
    при обозначении действия, события, после которого что-л. совершается
    -дан/-дән һуң, -ғас/-гәс
    9. предлог
    с дат. п.
    при обозначении места, предмета, в границах которого происходит действие
    -ла/-лә, буйлап
    10. предлог
    с дат. п.
    при обозначении предмета, по направлению к которому совершается действие
    ыңғайына, -дан/-дән
    11. предлог
    с дат. п.
    при указании на то, в соответствии с чем, согласно чему совершается действие
    -ға/-гә, буйынса, нигеҙендә, менән
    12. предлог
    с дат. п.
    при указании на основание для действия, состояния
    -ҡа/-кә карап
    13. предлог
    с дат. п.
    при обозначении предмета, посредством которого совершается действие
    менән, арҡыры, аша, -дан/-дән
    14. предлог
    с дат. п.
    при обозначении причины действия
    арҡаһында, сәбәпле
    15. предлог
    с дат. п.
    при обозначении цели, области, сферы совершения действия
    буйынса
    16. предлог
    с дат. п.
    при указании на предмет, свойство, состояние, при помощи которых характеризуется кто-что-л.
    буйынса, яғынан

    Русско-башкирский словарь > по

  • 8 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 9 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 10 С-114

    НИ К СЕЛУ НИ К ГОРОДУ coll PrepP Invar adv or, less often, subj-compl with copula ( subj: замечание, выступление etc) fixed WO
    (to say or do sth.) that is inappropriate at the given moment, that is completely unassociated with what is being said or done: (totally (completely etc)) out of place
    apropos of nothing out of the blue without rhyme or reason totally inappropriate NP ( adv only) for no apparent reason for no reason at all irrelevantly at an utterly inappropriate moment.
    Он однажды пошёл гулять со мною по Нескучному саду, был очень добродушен и любезен, сообщал мне названия и свойства различных трав и цветов и вдруг, как говорится, ни к селу ни к городу, воскликнул, ударив себя по лбу: «А я, дурак, думал, что она (Зинаида) кокетка!» (Тургенев 3). One day he went for a walk with me in the Neskoochny Park, was very amiable and friendly, told me the names and properties of various herbs and flowers, and suddenly, as they say, "out of the blue," cried, striking himself on the forehead, "And I, fool that I am, thought she (Zinaida) was a flirt" (3a).
    Позже, когда в литературных кругах стало известно о случившемся (о том, что Пастернак отдал рукопись романа итальянскому издателю), писатель К., разговаривая с Алей Эфрон, вдруг расхохотался, казалось бы ни к селу ни к городу: «Представляю себе их х-хари, когда они об этом узнают: то-то забегают!» (Ивинская 1). In the days when it had already become known in literary circles what had happened (that Pasternak had given his novel to an Italian publisher), the writer K., while talking with Ariadna Efron, suddenly burst out into laughter, apparently for no reason at all, and then said: "I can just imagine the look on their fat faces when they get to know about it: how they will fuss!" (1a).
    Я - историк, - подтвердил учёный и добавил ни к селу ни к городу: - Сегодня вечером на Патриарших (прудах) будет интересная история!» (Булгаков 9). "I am а historian," confirmed the scholar, and added irrelevantly, "There will be a most interesting occurrence at the Patriarchs' Ponds this evening!" (9a).
    ...В течение нескольких дней (Василий Иванович), ни к селу ни к городу, всё твердил: «Ну, это дело девятое!»... (Тургенев 2)....For several days on end he (Vasily Ivanovich) kept repeating at utterly inappropriate moments "Well, that's no very great matter!..." (2e).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-114

  • 11 ни к селу ни к городу

    [PrepP; Invar; adv or, less often, subj-compl with copula (subj: замечание, выступление etc); fixed WO]
    =====
    (to say or do sth.) that is inappropriate at the given moment, that is completely unassociated with what is being said or done:
    - (totally <completely etc>) out of place;
    - at an utterly inappropriate moment.
         ♦ Он однажды пошёл гулять со мною по Нескучному саду, был очень добродушен и любезен, сообщал мне названия и свойства различных трав и цветов и вдруг, как говорится, ни к селу ни к городу, воскликнул, ударив себя по лбу: "А я, дурак, думал, что она [Зинаида] кокетка!" (Тургенев 3). One day he went for a walk with me in the Neskoochny Park, was very amiable and friendly, told me the names and properties of various herbs and flowers, and suddenly, as they say, "out of the blue," cried, striking himself on the forehead, "And I, fool that I am, thought she [Zinaida] was a flirt" (3a).
         ♦ Позже, когда в литературных кругах стало известно о случившемся [о том, что Пастернак отдал рукопись романа итальянскому издателю], писатель К., разговаривая с Алей Эфрон, вдруг расхохотался, казалось бы ни к селу ни к городу: "Представляю себе их х-хари, когда они об этом узнают: то-то забегают!" (Ивинская 1). In the days when it had already become known in literary circles what had happened [that Pasternak had given his novel to an Italian publisher], the writer K., while talking with Ariadna Efron, suddenly burst out into laughter, apparently for no reason at all, and then said: "I can just imagine the look on their fat faces when they get to know about it: how they will fuss!" (1a).
         ♦ "Я - историк, - подтвердил учёный и добавил ни к селу ни к городу: - Сегодня вечером на Патриарших [прудах] будет интересная история!" (Булгаков 9). "I am a historian," confirmed the scholar, and added irrelevantly, "There will be a most interesting occurrence at the Patriarchs' Ponds this evening!" (9a).
         ♦...В течение нескольких дней [Василий Иванович], ни к селу ни к городу, всё твердил: "Ну, это дело девятое!"... (Тургенев 2)....For several days on end he [Vasily Ivanovich] kept repeating at utterly inappropriate moments "Well, that's no very great matter!..." (2e).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни к селу ни к городу

  • 12 ходить

    гл.
    1. to go; 2. to walk; 3. to go/to travel on foot; 4. to stride; 5. to march; 6. to pace; 7. to stroll; 8. to amble; 9. to saunter; 10. to trudge; 11. to plod; 12. to hobble; 13. to shuffle; 14. to shamble; 15. to tiptoe; 16. to sneak; 17. to stagger; 18. to stumble; 19. to lurch; 20. to swagger; 21. to strut; 22. to wander; 23. to prowl; 24. to wade; 25. to pick one's way; 26. to edge
    Русский глагол ходить используется в разных ситуациях; относится к движению людей, работе механизмов, внешнему виду человека. Русский глагол ходить не уточняет, как осуществляется движение и при каких сопутствующих обстоятельствах. В английском языке эти аспекты уточняются значениями отдельных слов. В русском языке любые уточнения способов движения передаются, как правило, словосочетаниями с глаголом ходить.
    1. to go — (как и русский глагол ходить, английский глагол to go многозначен и относится как к живым существам, так и к неодушевленным предметам, машинам и механизмам): a) ходить, ездить, передвигаться (предполагает передвижение живых существ любыми способами — ногами, транспортными средствами и т. п.; обычно сопровождается определениями: как, когда, куда, каким образом): to go in pairs (arm-in-arm) — ходить парами (под руку); to go shopping — ходить за покупками; to go to the theatre (to the cinema, to concerts) — ходить в театр (в кино, на концерты); to go there right now — пойти туда сейчас же; to go by train — ездить поездом; to go by boat — плыть пароходом; to go by air — лететь самолетом; to go out to work — ходить на работу/ ходить на службу; to go swimming (skiing) — ходить плавать/купаться (ходить на лыжах) In summer he goes for a swim in all sorts of weather. — Летом он ходит купаться в любую погоду. On Saturday we usually go shopping. — По субботам мы обычно ходим за покупками. We don't often go to museums. — Мы редко ходим в музеи. My father liked to go into the mountains and he often took us kids with him. — Отец любил ходить в горы и часто брал нас, детей, с собой. b) ходить, функционировать, работать (описывает функционирование неодушевленных предметов, главным образом машин и механизмов): This watch doesn't go. — Эти часы не ходят. The bus goes there twice a day. — Автобус ходит туда два раза в день. Cars can't go along such roads. — Машины по таким дорогам не ездят./ Машины по таким дорогам ездить не могут. The train went at full speed. — Поезд шел полным ходом. Buses don't go along these streets. — По этим улицам автобусы не ходят/не ездят.
    2. to walk — ходить, гулять, прогуливаться, ходить пешком, прохаживаться, переступать ногами ( двигаться вперед с обычной скоростью): Lena and Ann always walk to school together. — Лена и Аня всегда идут в школу вместе. Shall we walk or take a taxi? — Пойдем пешком или возьмем такси? Ben learned to walk at ten months. — Бен научился ходить, когда ему было десять месяцев./Бен пошел, когда ему было десять месяцев. On the final day we walked over twenty miles. — В последний день мы прошли более двадцати миль. We walked around the market for a while, before going to the beach. — Мы немного походили по рынку прежде чем пойти на пляж. I keep seeing these two strange men walking around, I'm sure they are up to something. — Я все время вижу этих двух незнакомцев, которые ходят вокруг, я уверен, они что-то замышляют. The doctor told Sam to walk as much as possible — it was good for his heart. — Доктор посоветовал Сэму побольше ходить — это полезно для его сердца./Доктор посоветовал Сэму побольше двигаться — ему это полезно для сердца. Ellyn is up at six every morning to walk along the beach. — Эллин встает в шесть часов каждое утро, чтобы походить/погулять по пляжу. I like to go walking in the woods, just to breathe the air. — Я люблю ходить по лесу, просто чтобы подышать свежим воздухом. We are going to walk for a while before dinner. — Мы пошли до обеда немного погулять.
    3. to go/to travel on foot — ходить пешком: It is not far, it will take you about ten minutes on foot. — Это недалеко, всего минут десять пешком. They planned to travel partly by boat and the rest of the way on foot. — Они планировали проплыть на лодке часть пути, а остальной путь проделать пешком.
    4. to stride — шагать, ходить большими шагами (двигаться быстро, особенно если вы чувствуете неуверенность, сердитесь или торопитесь): Не strode along the beach. — Он шагал по пляжу./Он вышагивал по пляжу. Не strode on/off. — Он зашагал дальше. The interviewer strode confidently towards me and shook my hand. — Журналист уверенно шагнул ко мне и протянул руку, здороваясь со мной. I saw Max striding angrily away. — Я видел, как Макс в гневе зашагал прочь. She strode quickly and purposefully into the room, with her head upright. — С высоко поднятой головой и явным намерением что-то сделать она быстро шагнула/вошла в комнату.
    5. to march — маршировать, ходить строевым шагом, двигаться решительно, двигаться твердым шагом (двигаться быстро, уверенными шагами, особенно под влиянием гнева или решимости что-либо сделать): Sheila marched into the office to demand an apology. — Шейла уверенно вошла в контору потребовать, чтобы перед ней извинились. «I'll never forgive you for this», Margosaid marching off. — «Я тебе этого никогда не прощу», — сказала Марго и вышла. The soldiers marched through the town in two straight columns. — Солдаты прошли строем через город двумя стройными колоннами./Соддаты промаршировали через городдвумя стройными колоннами. At the army training camp the new recruits will learn how to march and shoot. — В военно-учебных лагерях новобранцы научатся ходить строем и стрелять. The prisoners were made to march around the court yard. — Узников заставляли маршировать по тюремному двору.
    6. to pace — ходить взад и вперед (обычно в небольшом пространстве, особенно если вы нервничаете, раздражены или рассержены): Sheila paced back and forth along the corridor, waiting for the doctor to come back. — В ожидании возвращения врача Шейла нервно ходила взад и вперед по коридору. «We are going to be late», Jordan said irritably pacing up and down the room. — «Мы опаздываем», — раздраженно сказал Джордан, меряя шагами комнату./«Мы опаздываем», — сказал Джордан, шагая взад и вперед по комнате. A lion paced up and down the cage. — Лев ходил по клетке взад и вперед.
    7. to stroll — прогуливаться ( ходить ради удовольствия): 1 strolled along the beach with the warm sun on my face. — Я медленно прогуливался по пляжу, теплое солнце светило мне в лицо. The young couple strolled through the park, arm-in-arm. — Молодая пара под руку прогуливалась по парку. In the evening Madrid fills with people strolling unhurridly from bar to bar. — По вечерам Мадрид наполняют гуляющие пары, которые не спеша переходят от бара к бару.
    8. to amble — двигаться мелкими шагами, семенить; идти неторопливым шагом, брести, бесцельно бродить; идти иноходью ( о лошади): An old man appeared from behind the house and ambled across the yard. — Из-за дома показался старик, который бесцельно бродил по двору. We ambled around the town. — Мы бродили по городу. One of the horses, the white one, slowly ambled toward me. — Одна из лошадей — белая — иноходью приблизилась ко мне.
    9. to saunter — прогуливаться, прохаживаться, фланировать (ходить с гордым видом, что нередко у других вызывает раздражение): We sauntered up and down the street. — Мы прогуливались/прохаживались вверх и вниз по улице. «Shouldn't you be in class?» — the teacher asked the girls who were sauntering down the corridor. — «Вы разве не должны быть в классе?» — спросил преподаватель девочек, спокойно прогуливающихся по коридору. I sauntered into the garden, where some friends were chatting near the fire. — Я медленно прошел в сад, где у костра болтали несколько моих друзей. As usual, he sauntered into the class twenty minutes late. — Он с независимым видом вошел в класс как обычно с двадцатиминутным опозданием.
    10. to trudge — устало ходить, тяжело ступать, тащиться (тяжело двигаться медленными шагами, потому что вы устали): Mother walked for four miles to the nearest store trudging back home with her bag of groceries. — Мать ходила в магазин в четырех милях от дома, а потом устало тащилась домой с тяжелой сумкой продуктов. Trudging through the sand was exhausting. — Тащиться по песку было тяжело. He trudged the streets all day. — Он таскался по улицам целый день. Не trudged wearily up the hill. — Он устало тащился в гору.
    11. to plod — брести ( с трудом), тащиться, медленно плестись, устало плестись (еле-еле передвигая ноги из-за усталости или потому что вы несете что-либо тяжелое): Не plodded wearily home. — Он устало плелся домой. The travelers plodded through deep snow at the side of the railroad. — Путешественники устало плелись по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна./Путешественники медленно брели по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна. The donkey was plodding slowly along underthc heavy load. — Ослик еле плелся под тяжестью поклажи.
    12. to hobble — ковылять, прихрамывать: Не hobbled along. — Он шел прихрамывая. The man hobbled along on his crutches. — Мужчина ковылял на костылях.
    13. to shuffle — ходить шаркая ногами (двигаться медленно и с шумом, не поднимая ног от пола на должную высоту): Не shuffled to the bar across the room. — Он пошел шаркающей походкой к бару. Supporting herself on Ann's arm the old woman shuffled towards the door. — Опираясь на руку Анны, старушка шаркая шла к двери. I heard Bob shuffling around the kitchen. — Я слышала, как Боб шаркая ногами тяжело двигался по кухне.
    14. to shamble — ходить вразвалку; ходить волоча ноги (медленно и неуклюже, ленивой походкой двигаться, наклоняясь вперед): The old man shambled off. — Старик, волоча ноги, пошел прочь. Не shambled into the room and up lo the window. — Он ввалился в комнату и вразвалку подошел к окну. Looking tired, Parker shambled to the stage and started playing. — С усталым видом Паркер медленно прошел на сиену и начал играть.
    15. to tiptoe — ходить на цыпочках ( стараться быть незамеченным или не производить шума): Bobby tiptoed past his daughter's bedroom so as not to wake her. — Бобби на цыпочках прошел мимо спальни дочери, чтобы не разбудить ее. They tiptoed from room to room, afraid to speak above a whisper. — Они ходили на цыпочках из комнаты в комнату и говорили только шепотом.
    16. to sneak — ходить крадучись, красться (тихо двигаться прячась от кого-либо, особенно если вы делаете что-либо плохое и не хотите быть пойманным): The thieves sneaked in when the guard had his back turned. — Воры крадучись пробрались внутрь, когда охранник стоял к ним спиной. Polly sneaked in through back yard so that her parents wouldn't wake up and see how late it was. — Полли крадучись вошла со двора так, чтобы не разбудить родителей и не дать им понять, как поздно она пришла.
    17. to stagger — ходить хромая, ходить шатаясь, шататься (двигаться неуверенной походкой, шатаясь из стороны в сторону, почти падая, особенно из-за того, что вы устали, пьяны или ранены): I was hit on the head and just managed to stagger out of the room. — Меня ударили по голове, и я с трудом, шатаясь выбрался из комнаты. My father was staggering under weight of a huge parcel. — Мой отец шел пошатываясь под тяжестью огромного пакета.
    18. to stumble — спотыкаться, ходить спотыкаясь (неуверенно двигаться, натыкаясь на то, что под ногами, или потому, что вы устали или пьяны): The room was dark and Sten nearly fell over a chair as he stumbled to the corner. — В комнате было темно, и Стэн споткнулся о стул и чуть не упал, идя в угол комнаты. Having drunk half a bottle of whisky I stumbled upstairs and to bed. — Выпив с полбутылки виски, я спотыкаясь поднялся наверх и лег в кровать.
    19. to lurch — идти нетвердой походкой, пошатываться, неуверенно двигаться: Не lurched sideways two steps as the stone rolled by. — Он уклонился на два шага в сторону, когда камень прокатился мимо. Harry lurched to the bathroom clutching his stomach in pain. — Гарри шатаясь побрел в ванную комнату, хватаясь от боли за живот.
    20. to swagger — расхаживать, ходить с гордым/важным видом, самоуверенно ( идти двигая всем корпусом): Paul swaggered arrogantly into (he boxing ring, as if he had already won the fight. — Павел с гордым видом вышел на ринг так, как будто он уже одержал победу. Sally's boyfriend came swaggering down the steps with his hands in his jackets. — Дружок Салли, засунув руки в карманы, с гордым видом спускался по ступенькам лестницы. Ben left the room swaggering clearly pleased with himself. — Бен гордо вышел из комнаты, весьма довольный собой.
    21. to strut — ходить с важным видом, выхаживать, вышагивать (ходить с гордо поднятой головой, грудью вперед, всем видом показывая свою важность): Look at him strutting across the office, he thinks he is so important. — Посмотри, как он вышагивает по офису, он думает, что он очень важная птица. During the mating season the male bird will strut in front of the female. — Во время сезона спаривания самец гордо вышагивает перед самкой.
    22. to wander — бродить, бесцельно ходить (часто по местам, которые вы не знаете): Tom spent most of his free time wandering about in the woods. — Большую часть своего свободного времени Том бродил по лесам. For an hour and a half we were wandering around the old city, completely lost. — Совершенно заблудившись, часа полтора мы бродили по старому городу.
    23. to prowl — рыскать, идти крадучись (тихо передвигаться, оставаясь незамеченным, особенно при попытке что-либо украсть или напасть на кого-либо): The nurse said that she could hear someone prowling in the garden. — Няня сказала, что она слышала, как кто-то крадучись ходил по саду. Several wolves prowled around the camp, but they were kept at bay by the fire. — Несколько волков рыскали у лагеря, но их остановил огонь костра. The police have warned the public the killer may be prowling the streets. — Полиция предупредила население, что убийца еще может бродить по улицам.
    24. to wade — ходить по воде, шлепать: Ellen waded into the water then started swimming across the river. — Эллен вошла в воду и поплыла на тот берег реки. The rescuers worked wading waist deep in the muddy water. — Спасатели работали по грудь в грязной воде. The fisherman got out of the boat and waded ashore. — Рыбак вышел из лодки и вброд пошел к берегу.
    25. to pick one's way — осторожно ходить (идти, выбирая дорогу, обходя опасные места): The boys began to pick their way over the rocks towards the ocean. — Мальчики начали осторожно двигаться по камням в сторону океана. Gathering her skirt she began to pick her way through the puddles. — Подобрав юбку, она начала пробираться, обходя дождевые лужи.
    26. to edge — ходить пробираясь боком; ходить по краю (медленно и осторожно, двигаясь боком через небольшое, узкое пространство, которое не позволяет идти нормальным шагом): Ben edged sideways through the front door, which seemed to be stuck. — Бэн протиснулся через парадную дверь, которую по-видимому заело. Edging my way through the crowd I eventually managed to get to the bar. — Пробравшись боком через толпу, я наконец смог добраться до бара.

    Русско-английский объяснительный словарь > ходить

  • 13 гуляен кошташ

    прогуливаться (гулять, расхаживать)

    Садыште, Какшан серыште, урем мучко тротуар дене калык гуляен коштеш. А. Айзенворт. В саду, на берегу Кокшаги, по улицам прогуливается народ.

    Составной глагол. Основное слово:

    гуляяш

    Марийско-русский словарь > гуляен кошташ

См. также в других словарях:

  • ГУЛЯТЬ — ГУЛЯТЬ, гуливать, разгуливать, прогуливаться, прохаживаться, проминаться; ходить, иногда и ездить, без дела, для прогулки, отдыха, движенья. | Быть без дела; праздным; ничем путным не заниматься, лентяить. | Посещать, навещать знакомых. Гуляй к… …   Толковый словарь Даля

  • вишнёвый сад: в вишнёвом саде или в вишнёвом саду — Вопрос Как правильно: «в вишнёвом саде» или «саду»?      У некоторых неодушевленных существительных мужского рода, в том числе и у слова сад, есть особые формы предложного падежа, которые употребляются только с предлогами в и на и указывают, как… …   Словарь трудностей русского языка

  • САД —     Гулять по саду со своим возлюбленным – знак счастливой любви и полного взаимопонимания. Сажать в саду деревья – устроите свое благополучие, кусты – к прибыли, пополнению в семействе, цветы – к исполнению желаний.     Полоть в саду –… …   Сонник Мельникова

  • Летний сад — У этого термина существуют и другие значения, см. Летний сад (значения). Сад Летний сад Старейший сад Петербурга …   Википедия

  • Лицейский сад — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей. Не заполнен параметр «Страна» …   Википедия

  • по 2 — I. с дательным падежом 1. Употребляется при обозначении пространства, места, на поверхности которого происходит действие, движение. Идти по улице. Спускаться по горе. Кленовые листья плыли по реке (Горбатов). 2. При обозначении предмета,… …   Словарь управления

  • Hotel de la Bonnheure — (Брасье,Франция) Категория отеля: 2 звездочный отель Адрес: 9 bis rue Rene Masson, 4 …   Каталог отелей

  • Fonte Del Castagno — (Синалунга,Италия) Категория отеля: Адрес: Via Delle Fonti 3/A, 53048 Синалунга, Итали …   Каталог отелей

  • Sandals Guest House — (St Francis Bay,Южно Африканская Республика) Категория отеля: 4 звездочный отель Адрес …   Каталог отелей

  • B&B Emily' s Place — (Зонховен,Бельгия) Категория отеля: Адрес: Kneuterweg 5, 3520 Зонховен, Бельг …   Каталог отелей

  • Camping Daino — (Пьетрамурата,Италия) Категория отеля: Адрес: Via Daino 43, 38070 Пьетрамурата, Италия …   Каталог отелей

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»